среда, 26 сентября 2012 г.

Стратегія утеплення України


Пропоную Вам ознайомитись зі статтею Софі Кремень ("Україна Комунальна"), що розкриває аспекти енергоефективних заходів в Україні:

Те, що українській системі теплопостачання потрібна глобальна модернізація, вже ясно більшості гравців на цьому полі. Неясною залишається модель і глибина цієї модернізації.

Порятунок потопаючих...

Динаміка зростання вартості житлово-комунальних послуг, низька якість теплопостачання, і головне - низький рівень надійності систем централізованого теплопостачання все частіше і частіше є причинами, які активно стимулюють споживачів переходити на автономне опалення. Цей процес почався давно, більшість знову споруджуваних будинків сьогодні мають автономні котельні або котли в квартирах. Замість збільшення збуту, теплопостачальні підприємства масово втрачають споживачів. Руйнування їх рентабельності стало здійснюватися на плановій основі. Ніяке підвищення тарифів не буде здатне компенсувати зниження навантажень. В один і той же час почали свою дію два процеси - масовий перехід споживачів на автономні схеми теплопостачання і занепад теплових господарств. Стрімке технічний прогрес тільки підкреслює відсталість українських підприємств теплових мереж з їх зношеними старими котельнями та мережами перед сучасними автономними котельнями та міні-ТЕЦ, тепловими насосами, теплоакумулятор.

Підприємства теплових господарств створювалися в державі з централізованою економікою та виявилися абсолютно економічно і господарсько неспроможні в державі з економікою ринкової. Сьогодні ми перебуваємо напередодні їх загибелі - монопаливним схема теплопостачання України, заснована на природному газі, газових котелень і занедбаних владою підприємствах теплових мереж, не витримує швидкого зростання цін на газ і стрімко руйнується.

Те, що українській системі теплопостачання потрібна глобальна модернізація, вже ясно більшості гравців на цьому полі. Неясною залишається модель і глибина цієї модернізації. Так легко поставити нові котли замість старих і звільнити кілька керівників, які проштрафилися. Майже ніхто не насмілюється замахнутися на глибоку модернізацію системи, що проіснувала більше половини сторіччя, включаючи зміну її господарської моделі.

Відсутність фінансових ресурсів на радикальну модернізацію, найжорстокіший кадровий дефіцит, проблеми із законодавчою та нормативною базою, відсутність надійних прогнозів на зростання ціни палива та обсягів його надійних поставок в наступні десятиліття - ось що заважає прийняти правильні й обгрунтовані рішення щодо долі української системи теплопостачання. Напевно, саме ця проблема стане основною для нашої країни в насуваються десятиліття.

Модернізація теплопостачання - стратегія для України

Модернізація теплових господарств нашої країни, термомодернізація десятків тисяч багатоповерхових будівель з виведенням природного газу в резервний і піковий джерело палива - серйозне завдання. Просто піти від природного газу не вийде і необхідна довгострокова стратегія з переведення усієї системи теплопостачання України на нові види палива.

Основними орієнтирами для стратегії глибокої модернізації системи теплопостачання України є дві глобальні цілі:

- Використовуючи нові енергозберігаючі технології термомодернізації будівель, знизити потребу в теплі в 3 рази. Немає потреби доводити, що багато міст у світі вже пройшли цей шлях.

- Використовуючи нові енергетичні технології виробництва тепла, знизити його вартість в 3 рази з одночасним заміщенням природного газу місцевими джерелами палива і енергії на 80% від існуючих обсягів споживання. Подібна програма реалізована Швецією в 1990-х роках і досвід цієї країни може бути використаний в Україні.

На початку XXI століття в Україні вперше створилися передумови для економічно обгрунтованої масової модернізації міських багатоповерхових будинків з повним оновленням зовнішнього вигляду, заміною віконних і дверних прорізів, зниженням тепловтрат в середньому на 65% від існуючих сьогодні рівнів (з 200-220 до 60-70 кВт .ч / кв.м).

Якими будуть результати?

Одночасно з термомодернізації будівель може бути вирішена задача диверсифікації джерел теплової енергії і частковий перехід на локальні джерела теплової енергії з використанням нічної електроенергії, теплових насосів і інших сучасних технологій.

Зниження потреби в теплі в 3 рази і відповідне підвищення теплоакумулюючої здатності будівель дозволяють застосувати сучасні технології теплопостачання з використанням замість природного газу місцевих джерел палива і енергії. Ці два напрямки дозволять знизити платежі за теплопостачання в 9-12 разів у порівнянні з існуючими тарифами та практично повністю витіснити природний газ з теплових балансів міст України, залишивши йому роль резервного палива і палива для приготування їжі.

Втім, термомодернізація старих будівель високоповерхових забудови в містах України потребують створення відповідної інфраструктури, правового та нормативного забезпечення, системи бюджетної підтримки муніципальних проектів. Слід зазначити, що зниження потреби в тепловій енергії в 3 рази перетворює міські теплові господарства в глибоко збиткові підприємства, що потребують їх повної реструктуризації. При цьому на реалізацію програм термомодернізації буде потрібно від 5 до 9 років і понад 50 млрд дол. при середній вартості термомодернізації квадратного метра в 150 дол. Фінансування проектів може здійснюватися за різними схемами, в тому числі із залученням бюджетної підтримки та коштів інвесторів. Розрахунки по позиках на термомодернізацію будівель можуть здійснюватися частково державою (шляхом погашення відсотків за позиками), частково муніципальними бюджетами та мешканцями протягом 10-15 років з включенням інноваційних витрат у структуру тарифів на теплову енергію. Подібним чином здійснені проекти термомодернізації сотень тисяч будівель в Центральній і Східній Європі, в тому числі в країнах колишнього СРСР.

Комментариев нет:

Отправить комментарий